А-11 ТА А-13

Перший політ планера А-11 відбувся в липні 1957 року під керуванням С.М.Анохіна. А-11 – одномісний спортивно-тренувальний паритель, призначений для виконання рекордних польотів на дальність. Наявність на його крилі закрилків, зависаючих елеронів і повітряних гальм значно розширювало діапазон можливих режимів польоту, полегшувало паріння по спіралі у висхідних потоках, а також спрощувало виконання зльоту та посадки. На авіазаводі в місті Комсомольську-на-Амурі планер А-11 був побудований серією в 200 екземплярів. На планері А-11 встановлено чотири всесоюзних рекорди. Планер А-11 став базою для розробки реактивного мотопланера А-11М (Ан-11М) з двигуном ТС-31М конструкції А.М.Люльки. Шляхом не складної заміни довгого крила на більш коротке пілотажний планер А-11 перетворювався в планер-паритель А-13. Перший політ нової машини відбувся 2 липня 1957 року за управлінням О.Ю.Маноцкова. На базі А-13 також розроблений реактивний мотопланер А-13М (Ан-13М), який здійснив перший виліт в 1959 році. Він був призначений, в основному, для поліпшення умов тренування льотного складу при виконанні фігур вищого пілотажу. При одній буксируванні на висоту на А-13М можна було виконати сім каскадів фігур, набираючи висоту після кожного з них шляхом включення реактивного двигуна. Як і А-11, планер А-13 був побудований на тому ж авіазаводі в місті Комсомольську-на-Амурі в кількості 200 екземплярів. А-11 і А-13 стали першими радянським суцільнометалевими планерами і першими в світі суцільнометалевими планерами з V-подібним оперенням.