Новини від "Укроборонпрому":«РЕФОРМА УКРОБОРОНПРОМУ ДОЗВОЛИТЬ ПІДПРИЄМСТВАМ СПІВПРАЦЮВАТИ З ПОТУЖНИМИ ІНОЗЕМНИМИ КОМПАНІЯМИ» — ГЕНДИРЕКТОР ДЕРЖКОНЦЕРНУ Ю.ГУСЄВ

14:42 01.02.2021

Наприкінці 2020 року влада України узялася за порятунок вітчизняного авіабудування, яке протягом останніх п’яти років перебувало у стані глибокої кризи. Зокрема, з 2015 року підприємства авіапрому не побудували жодного серійного літака. Наразі наміри влади включають удосконалення за цілою низкою напрямків: у сфері законодавства та нормативно-правової бази, у сфері розвитку виробництв та, нарешті, у сфері військово-технічного співробітництва.

Юрію Веніаміновичу, укладено контракт на виробництво перших 3 літаків Ан-178 для Збройних Сил України. Всі, хто за цим спостерігають, вважають цю подію першим кроком до реанімації авіапрому. Ви як керівник “Укроборонпрому”, які бачите перші і найвагоміші кроки в цьому році — для того, щоб вивести літакобудування на траєкторію розвитку?

Власне той контракт, про який ви згадуєте, дійсно, є історичним. До речі, саме у цеху, де вже почали збирання Ан-178 для ЗСУ, в присутності Президента України Володимира Зеленського, який тримав це питання на особистому контролі, керівник державного підприємства «Антонов» підписав державний контракт з Міністерством оборони — вперше за історію України на постачання трьох літаків для потреб нашого війська. І це лише перший крок, спрямований на відродження авіаційної галузі Україні. Сьогодні вже завершується розробка комплексної програми розвитку авіабудування в Кабінеті Міністрів – до 2030-го року. Днями відбулася нарада з віце-прем’єр-міністром – міністром стратегічних галузей промисловості Олегом Уруським, під час якої учасників повідомили про те, що ця програма вже на завершальній стадії. Ми очікуємо найближчим часом схвалення урядом цієї програми. Серед іншого, вона передбачає як розширення співпраці з Міністерством оборони, так і розширення співпраці на зовнішніх ринках з нашими міжнародними партнерами, які сьогодні допомагають Україні забезпечувати заміщення вузлів і агрегатів виробництва країни-агресора. Розроблено низку інших важливих проектів, які потрібні і для ДП “Антонов” та для Харківського авіаційного заводу, а також для багатьох інших підприємств галузі. Вони протягом останніх 30 років не отримували достатньої уваги і підтримки з боку держави. Але така підтримка уряду зараз дуже потрібна для стрибку вперед. Україна — одна з небагатьох країн в світі, яка виробляє літаки. Сьогодні на наших очах відроджується виробництво літаків сімейства Антонова, найближчим часом ми плануємо відвідати низку міжнародних авіаційних виставок, де презентувати потенціал і залучити наших міжнародних партнерів для повноцінної реалізації цього потенціалу. Це не лише відродження стратегічної галузі, це й робочі місця, це й податки, це й шлях до нових науково-технічних розробок в авіаційній галузі.

Цілком зрозуміло, що успіх авіапрому багато у чому залежить від ухвалення Кабінетом Міністрів України згаданої вами Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості України на період 2021-2030 років. Але, навіть за умов ухвалення програми, напевно, визначальним чинником стане фінансовий. То ж, про які ресурси держави йдеться, і чи вона знатна до таких витрат на цьому етапі?

Базовий сценарій Програми-2030 передбачає щорічне держбюджетне фінансування на рівні близько 2 млрд грн, а також залучення інших інвестицій. Щодо 2021 року, то згідно з цією Програмою, нами має бути реалізовано понад 1400 заходів. Йдеться про нормативно-правову базу, технологічні інновації, розвиток кадрового потенціалу тощо. Хочу наголосити, що наявний потенціал авіаційної промисловості України є достатнім для зростання обсягів розроблення та виробництва авіаційної техніки, бортового радіоелектронного обладнання, вертольотів і літальних апаратів малої авіації тощо. А для того, щоб це стало реальністю, насамперед необхідні правова база, замовлення та належне фінансування. Переконаний, що таке фінансування не тільки можливе, але й є логічним та вкрай доцільним. Оскільки воно стане поштовхом для низки заводів і конструкторських бюро, пожвавить залучення інвестицій, розвиток приватного сектору, технологій та напряму впливатиме на розвиток усієї економіки держави. Саме такі високотехнологічні галузі як авіабудування та космос здатні стати локомотивом економічного зростання.

Ви слушно згадали іноземних партнерів. Наразі є, будемо так казати, програма трансформації державних підприємств Укроборонпрому у холдингові компанії: створення холдингу “Аерокосмічні системи України”, і створення холдингу на базі держпідприємства “Антонов”. На ваш погляд, як це може допомогти в тому, щоб розвинути міжнародні зв’язки в авіаційній галузі?

Власне реформа, яка полягає в тому, що відбувається корпоратизація підприємств і створюються холдинги, спрямована на те, щоб наші підприємства отримали доступ до міжнародних ринків та інвестицій. Щоб підприємства могли забезпечувати трансфер технологій із впровадженням їх у виробництва на території України. Гнучка структура дозволить підприємствам співпрацювати з потужними іноземними компаніями, створюючи нові проекти, спільні підприємства, і нові продукти для оборонно-промислового комплексу України і ринків третіх країни. Саме це і передбачено реформою “Укроборонпрому”, яка дійсно має перетворити державний концерн у сучасні галузеві холдинги, які будуть керуватись за світовими стандартами ефективного корпоративного управління. І забезпечувати в першу чергу Збройні Сили України якісними озброєнням і військовою технікою.

До 2015 року ДП “Антонов” в принципі працювало самостійно, в тому числі на зовнішніх ринках, а після підпорядкування державному концерну “Укроборонпром” фактично “Укроборонпром” став флагманом в цих питаннях. Після того, як з’явиться холдинг “Антонов”, які будуть його повноваження? Чи він має самостійно працювати, чи керівна компанія має його спрямовувати і фактично керувати?

Холдинги або бізнес-об’єднання будуть працювати за тими стратегічними напрямами, які визначає Президент України, Рада національної безпеки і оборони, Уряд. Вони матимуть більше можливостей для реалізації тих планів і завдань, які ставить керівництво держави. І для цього власне і створюються холдинги. Холдинги матимуть наглядові ради, правління. Холдинги отримають доступ до світових фінансових ринків, міжнародного трансферу технологій та можливість поглиблювати співпрацю на глобальних ринках. І передбачається, що після здійснення цієї реформи холдинги будуть мати свою самостійну зовнішньоекономічну діяльність.

Нагадаю, ключова ідея трансформації та корпоратизації Укроборонпрому – надання максимально широких повноважень галузевим холдингам, які об’єднають підприємства Концерну за напрямками діяльності. ДП «Антонов» після корпоратизації увійде до складу аерокосмічного холдингу та отримає можливість самостійно вирішувати більшість важливих питань щодо виробництва, інновацій, кадрової політики, експорту тощо. До аерокосмічного холдингу увійдуть не тільки підприємства авіабудівного напрямку Концерну, але й державні підприємства космічної галузі.

Проведення такої реформи — це важливий крок вперед, а на цьому етапі ми маємо використати ті напрацювання спецекспортерів на зовнішніх ринках, які вже мають діючі контракти, а також усталені партнерські відносини й бачення того, на яких ринках і як краще просувати продукцію українського ОПК. В тому числі, це стосується ДП “Антонов” — для того, щоб державне підприємство отримувало більше замовлень, а ми могли впевнено говорити про краще майбутнє і легендарного підприємства, і усієї авіабудівної галузі. А це потужний потенціал, який створювався протягом десятиліть. І ці напрацювання сьогодні мають реалізовуватися в рамках виробництва перших трьох військово-транспортних літаків Ан-178 для Збройних Сил України. Чимало роботи ще в рамках співпраці з міжнародними партнерами у сфері заміщення вузлів і агрегатів, які постачались на підприємства авіаційної галузі з країни-агресора до 2014-го року. Це комплексна програма, реалізація якої залежить від дуже багатьох чинників.

Коли ДП «Антонов» може увійти до аерокосмічного холдингу – який ваш прогноз? Слід визнати, процес трансформації займе певний час. Це пов’язано з остаточним ухваленням нового закону 3822, який вже схвалено Верховною Радою України у першому читанні, що дасть законодавчу базу для ефективного реформування державного оборонно-промислового комплексу, корпоратизації Укроборонпрому та підприємств, які до нього входять.

До вашого приходу в державний концерн фактично були заморожені певні перспективні контракти і проекти. Вже в другій половині 20-го року українська сторона багато чого зробила, щоб відновити ситуацію на турецькому ринку. І в принципі ми там бачимо певний успіх. Але залишилися питання щодо Азербайджану і Саудівської Аравії: чи є можливість повернути до цих проектів?

Загалом, я гадаю, що в дуже багатьох питаннях співпраці з нашими міжнародними партнерами ми маємо відкрити нову сторінку можливостей. І це стосується і згаданих Вами країн. Наприклад, про співпрацю з Туреччиною ми досить детально говорили під час візиту Президента України Володимира Зеленського на підприємство “Іскра“ в Запоріжжі в грудні минулого року. Наразі опрацьовуємо всередині команди спецекспортерів питання потенційних ринків і потенційних міжнародних партнерів. Я провів робочу зустріч з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, під час якої ми обговорили питання спільної роботи наших спецекспортерів та посольств, Міністерства закордонних справ — для того, щоб на зовнішніх ринках ми більш активно та ефективно просували продукцію вітчизняного ОПК. Президент України поставив завдання збільшити експорт продукції підприємств Укроборонпрому. І нині можна стверджувати, що вікно можливостей для об’єднання зусиль усіх учасників суттєво збільшено. В цьому році ми плануємо більш агресивно представляти нашу продукцію на глобальних ринках. Минулого року багато міжнародних виставок було скасовано через коронавірусну кризу, і багато напрацювань минулого року ми маємо використати вже в цьому році – для просування нашої продукції. Я бачу хороші перспективи в налагодженні співпраці з потенційними партнерами також і зі Сполучених Штатів Америки, країн Європи та Азії, з Латинської Америки, з африканським континентом — це все наразі опрацьовується в нашій команді. Ми маємо сьогодні уже дорожні карти щодо реалізації конкретних проектів, маємо амбіційні плани щодо стратегічних векторів розвитку і розширення ринків для наших експортерів.

Цілком зрозуміло, що Україна після початку російської війни працює вже з прицілом на Захід. Із західними комплектуючими. І в цьому контексті питання: чи розглядаються як можливі версії постачання літаків “Антонова” із західними двигунами?

Через війну Росії проти Україна ми стрімко поглиблюємо співпрацю з нашими партнерами з країн Євросоюзу, зі Сполученими Штатами та Канадою. І, звичайно, ми розмірковуємо над проектами, де б ми могли налагодити взаємовигідне співробітництво у створенні високотехнологічної продукції літакобудування. Такі пропозиції сьогодні вже є на порядку денному розвитку нашого Концерну. За деякими проектам ми вже маємо конкретні напрацювання, за багатьма напрямками, в тому числі, у літакобудуванні, маємо чітке бачення поставок для наших потреб авіоніки, інших приладів для літаків, які традиційно до 2014 року постачались з країни-агресора. Але це дуже серйозна кропітка робота, яка спрямована не лише на імпортозаміщення. Вона спрямована й на те, щоб зробити нашу продукцію конкурентоздатною на світових ринках. Та щоб вона стала кращою для Збройних сил України. Зараз ми перезавантажуємо Раду з питань науково-технічного розвитку та інновацій Укроборонпрому саме для того, щоб спланувати бачення майбутнього продукції оборонно-промислового комплексу України. Мати на «радарі» усі тренди, які мають місце на глобальному ринку озброєнь; бачити, що роблять конкуренти; бачити, які є тенденції і хто є нашими стратегічними партнерами.

Як вирішуватимуться найбільш чутливі питання літакобудування, зокрема отримання сертифікатів Європейського агентства та налагодження закордонної сервісної мережі літаків Антонова?

Наразі нам непотрібні сертифікати Європейського агентства. Зокрема, літаки Ан-178, на виробництво яких укладено державний контракт з Міністерством оборони, пройдуть первинну сертифікацію за стандартами Державної авіаційної служби України. Для нашого Міноборони цього достатньо. Щодо замовників з Перу, то, за потреби, ми готові пройти з нашим чудовим Ан-178 сертифікацію і за стандартами FAA (Федеральне авіаційне управління США). Ми також працюємо у напрямку розвитку зв’язків із EASA — Європейського агентства з питань авіаційної. Розуміємо, що деякі іноземні замовники зажадають отримання сертифікату Європейського агентства, оскільки матимуть бажання експлуатувати літаки в країнах Європи.

Маємо бачення розвитку сервісних центрів Антонова як в окремих регіонах так і країнах-партнерах.

Чи вже повністю здійснено імпортозаміщення? Якщо так, то які пропорції комплектуючих українського та іноземного виробництва?

Так, здебільшого авіоніка наших літаків є імпортною, але ми вже на 100% замінили російську продукцію та використовуємо власні вироби, які розроблені та виготовляють на ФЕД, ХАКБ, «Новатор», які входять до складу Укроборонпрому. Та й на багатьох інших українських підприємствах, зокрема, приватних.