Antonov Company

Олег Антонов

АТ «АНТОНОВ» незмінно пов'язується з ім'ям свого засновника, тому що саме ім'я цієї людини назавжди ввійшло в історію авіації й стало символічним

В авіації особливо помітний взаємозв'язок між технічною досконалістю й красою. О.К. Антонов

Антонов Олег Костянтинович, 07(19).02.1906 – 04.04.1984 – Генеральний конструктор авіаційної техніки (1962), Герой Соціалістичної Праці (1966), лауреат Ленінської (1962) та Державної премій (1952), академік Академії наук УРСР (1967) та СРСР (1981), доктор технічних наук (1960), професор (1978), заслужений діяч науки Української РСР (1976), депутат Верховної Ради СРСР 5-11 скликань; кавалер орденів Леніна (1957, 1975), Жовтневої Революції (1971), Трудового Червоного Прапору (1944), Вітчизняної війни І ступеня (1945), Відродження Польщі (1967), нагороджений медалями «Партизан Великої Вітчизняної війни» І ступеня та Золотою медаллю ім. А.М. Туполєва (1984).

antonov-autograph

Біографія Олега Антонова

Дивитись відео

1906

1906

Олег Костянтинович Антонов народився 7 лютого 1906 р. в с. Троіці Подольського повіту Московської губернії в сім’ї інженера-будівельника. Завдяки батьковій бібліотеці з інженерної справи майбутній конструктор ще з дитинства був обізнаний з технікою та розрахунками. Сходження до вершин О.К.Антонов започаткував з раннього дитинства конструюванням повітряних зміїв та моделей літаків з паперу.

1923

1923

З 1923 р. О. Антонов активно працював у Саратовському відділенні «Товариства друзів повітряного флоту», де почав будувати перші планери власної конструкції. В 1924 р. він створив планер ОКА-1 «Голуб», який у було відзначено грамотою за оригінальність конструкції на Других всесоюзних планерних випробуваннях (ВПВ) у Криму. В той же час виходять його перші друковані праці «Зачем нам нужны планеры» та «Простейшие модели планеров из бумаги». З 1925 р. Олег Антонов – студент відділення гідроавіації суднобудівного факультету Ленінградського політехнічного інституту. За час навчання він конструює і будує у гуртку ТСОАВІАХІМу навчальні планери ОКА-2, ОКА-3, «Стандарт», «Стандарт-2» (ОКА-5). Після завершення навчання у 1930 р. працював начальником ДКБ планерних майстерень та інженером заводу № 47 у Ленінграді, а згодом був направлений до Москви для організації Центрального бюро планерних конструкцій ТСОАВІАХІМу, де створив навчальні планери ОКА-7, ОКА-8 (УС-1), ОКА-9 (УС-2), планер-паритель «Город Ленина».

1933

1933

В 1933 році О.К.Антонов призначається головним конструктором планерного заводу в Тушині (Москва). У період з 1933 по 1938 рр. конструктор створює планери-парителі «Шесть условий» (ОКА-13), ДиП (ОКА-14), «Рот Фронт» РФ-1 (ОКА-17), РФ-2 (ОКА-18), РФ-3 (ОКА-19), РФ-4 (ОКА-20), РФ-5 (ОКА-23), РФ-6 (ОКА-28), РФ-7, навчальні планери «Учебный стандарт» УС-3, УС-4, УС-5 (ОКА-32), УС-6, «Упар» ПС-1 (ОКА-11) та ПС-2, «Массовый» М-1, М-2 (ОКА-22), М-3 (ОКА-24), М-4 (ОКА-29), М-5 (ОКА-30), М-6, БС-5, «Роберт Ейдеман» РЭ-3 та РЭ-4, експериментальні планери «Испытание профиля» ИП-1, ИП-2, БА-1, БС-3, БС-4, БС-5 (ОКА-31), ОКА-21 та експериментальний мотопланер ЛЕМ-2 (ОКА-33). За створення нових конструкцій планерів О.К.Антонов у серпні 1933 р. нагороджується грамотою ЦВК СРСР. У період з 1923 по 1938 рр. Антоновим створено більш ніж 40 типів планерів, а всього близько 50 типів планерів різного призначення.

1938

1938

В 1938 р. Антонов призначається провідним інженером ДКБ О.С. Яковлева (завод № 115). У 1940-41 рр. – начальник ДКБ заводів № 23 та № 380 у Ленінграді, конструює літак зв’язку ОКА-38 «Аист» (СС). У 1941 р. – Головний конструктор заводу № 465 у Каунасі Литовської РСР, в липні – Головний конструктор у Москві та Тюмені, конструює і будує десантний планер А-7, двомісний навчальний планер А-2 та планер КТ «Крилатий танк». У період 1943-45 рр. О.К.Антонов обіймає посаду заступника Головного конструктора О.С.Яковлева та бере участь у створенні найлегшого і найбільш маневрового радянського винищувача другої світової війни Як-3. За сумісництвом у 1946-1948 рр. він також очолював Сибірський НДІ авіації.

1946

1946

З травня 1946 р. О.К.Антонов очолив власне літакобудівне дослідно-конструкторське бюро у Новосибірську (ДКБ-153), де 31 серпня 1947 р. піднявся в небо перший літак новоутвореного ДКБ – «СХА». У 1948 році цей літак був впроваджений в серійне виробництво на Київському авіаційному заводі під маркою Ан-2 та являється єдиним у світі біпланом, що безперервно випускається й масово експлуатується до тепер. У СРСР цей літак випускався на авіазаводах у Києві та Долгопродному (РФ), а за ліцензією серійний випуск Ан-2 налагоджений у Китаї (з 1956 р.) та Польщі (з 1959 р.). Задуманий як сільськогосподарський, Ан-2 був виконаний у 6 офіційних модифікаціях та десятках спеціалізованих варіантів.

1952

1952

У 1952 р. О.К.Антонов з колективом ДКБ переїхав до Києва, де йому практично заново довелося створювати і колектив, і виробничу базу. У цей період до колективу ДКБ увійшла велика група випускників Харківського авіаційного інституту, а також авіаційні фахівці з Києва, Москви, Ленінграда й інших міст. Подальша наукова і конструкторська діяльність О.К.Антонова була зосереджена в основному на розробці й створенні військово-транспортних і вантажних, пасажирських та багатоцільових літаків. У продовж 50-х років під керівництвом О.К.Антонова проектуються і будуються транспортний літак Ан-8 (1956), пасажирський літак Ан-10 «Україна» та військово-транспортний Ан-12 (1957), багатоцільовий літак короткого зльоту і посадки Ан-14 (1958), пасажирський Ан-24 (1959). У конструкції Ан-24 вперше у світі були застосовані клеєварні з‘єднання у фюзеляжі

1960

1960

Впродовж 1960-1965 рр. створюється перший у світі широкофюзеляжний надважкий транспортний літак Ан-22 «Антей», на якому в подальшому було встановлено 41 світовий авіаційний рекорд. Одним з основних принципів творчої діяльності ДКБ О.К.Антонова стала спадкоємність авіаційних конструкцій. Так, на базі Ан-14 були створені літаки Ан-14М та Ан-28 (1973), на базі Ан-24 розроблені аерофотознімальний Ан-30 (1967), транспортні Ан-24Т (1965) і Ан-26 (1969), а також транспортний літак для умов високогір’я Ан-32 (1976). Літаки сімейства «АН» серійно будувались на багатьох заводах у Києві, Харкові, Іркутську, Воронежі, Ульяновську, Новосибірську, Арсеньєві, Долгопрудному, Омську, Ташкенті, Улан-Уде, Мелеці (ПНР), Шицзячжуані та Нанчані (КНР). Останнім літаком, розробленим під керівництвом О.К.Антонова, став найбільший у світі серійний військово-транспортний літак Ан-124 «Руслан» (1982), розрахований на перевезення вантажу 150 т. У листопаді 1965 р. підписав відкритий лист ЦК КПРС з протестом проти політичних репресій щодо представників творчої інтелігенції УРСР та дискримінації української літератури. До останніх днів життя О.К.Антонов докладав неймовірних зусиль по відновленню пам'яті І.І.Сікорського в історії авіації України.

1984

О.К.Антонов пішов з життя 4 квітня 1984 року і був похований на Байковому цвинтарі у м. Києві

Культурно-громадська діяльність

Науково-конструкторську діяльність О.К.Антонов поєднував з активною культурно-громадською, суспільно-економічною і викладацькою діяльністю. О.К.Антонову належать 72 свідоцтва на винаходи та 10 міжнародних патентів. Він є автором трьох книг та більш ніж 200 наукових та науково-популярних публікацій, присвячених проблемам конструювання, ергономіки, екології, технічної естетики, економіки, культури й мистецтва.

cultural

Окрім цього О.К.Антонов проводив успішну роботу з підготовки висококваліфікованих інженерних кадрів для авіаційної промисловості та цивільної авіації. Він очолював державну екзаменаційної комісію Харківського авіаційного інституту, був професором та завідуючим кафедрою цього інституту, а також брав активну участь у роботі Київського інституту інженерів цивільної авіації (КІІЦА), механіко-математичного факультету Київського державного університету, Інституту механіки та гідромеханіки АН УРСР тощо. У листопаді 1965 р. підписав відкритий лист ЦК КПРС з протестом проти політичних репресій щодо представників творчої інтелігенції УРСР та дискримінації української літератури. До останніх днів життя О.К.Антонов докладав неймовірних зусиль по відновленню пам'яті І.І.Сікорського в історії авіації України. Антонов активно виступав на захист унікального озера Байкал від забруднення його стічними водами целюлозної фабрики, закликав берегти та раціонально використовувати природні ресурси.

Якби я не став конструктором, то став би художником. О.К. Антонов

Олег Костянтинович Антонов залишив у спадок не тільки унікальну школу авіабудування, але і власний приклад багатогранної творчої людини для наступних поколінь. О.К.Антоновим створено близько 100 живописних картин. За його ініціативою і за безпосередньої участі в 1981 р. в Києві Спілкою художників України була організована виставка «Вчені малюють», яка поклала початок розвитку його ідеї розкриття багатогранності особистостей.

memories

Олег Костянтинович був... багатогранним, у ньому перепліталося глибоке знання техніки з мистецтвом. М.М. Амосов

Пам’ять про видатного авіаконструктора, науковця, художника, письменника увічнена в залі Слави Аерокосмічного музею США (м. Сан-Дієго, штат Каліфорнія). Міжнародна асоціація вантажних перевізників в американському місті Майамі удостоїла О.К.Антонова своєї вищої нагороди «Почесний Сувій». Його ім’ям у 2003 році названа мала планета №14317 (діаметром 3 км), відкрита вченими Кримської обсерваторії. В 2016 р. Державному музею авіації України присвоєно ім’я О.К.Антонова. Міжнародна авіаційна федерація (FAI) запровадила диплом імені Олега Антонова у сфері авіамоделювання.